ФІНАНСОВА ДИПЛОМАТІЯ У МІЖДИСЦИПЛІНАРНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Вступ. Глобальні трансформаційні процеси, які посилились на межі ХХ–ХХІ століть, а особливо глобалізація фінансової сфери, створили нові передумови для економізації міжнародних відносин і розширення класичного дипломатичного інструментарію формування зовнішньої (у т.ч. економічної і фінансової) політики окремих акторів у системі міжнародних відносин. На зміну ортодоксальним підходам приходить усвідомлення того, що фінансова дипломатія – це основа формування економічного іміджу держави, інститут просування її національних інтересів за межами держав та інтеграційних об’єднань, форма політичного впливу й реалізації зовнішньоекономічної політики держави, здійснення державно-приватного партнерства у сфері міжнародної діяльності, де переплітається величезна різноманітність інтересів і протиріч. У цьому сенсі дослідження фінансової дипломатії передбачає вихід за межі дисциплінарного поділу суспільних наук і зумовлює необхідність формування принципів узагальнюючої теорії, яка була б адекватною сучасним трансформаціям в системі міжнародних відносин.

Мета – аргументувати необхідність застосування в науковому обігу поняття “фінансова дипломатія”; спираючись на логіку методологічного монізму, розкрити міждисциплінарну природу фінансової дипломатії як нового самостійного об’єкта економічної дипломатії, що потребує поглиблення концептуальних засад та розширення застосування на практиці.

Методи: наукового синтезу, міждисциплінарного обміну, перехресного дослідження, інтегрального мислення.

Результати. З’ясовано, що фінансова дипломатія є недостатньо дискутованим поняттям у науці. Аргументовано, що фінансову дипломатію, як міждисциплінарне явище, слід розглядати в контексті міждисциплінарного дискурсу на концептуальному та емпіричному рівнях, що поєднує прагматизм політики, раціональність економіки і мистецтво дипломатії. Запропоновано на концептуальному рівні розглядати фінансову дипломатію як важливу складову економічної дипломатії і як самостійну сферу дипломатичної практики, що сформувалася під впливом системних детермінант глобального розвитку. На емпіричному рівні фінансова дипломатія є багатопрофільним інститутом дипломатії. Виокремлено моделі, форми та рівні фінансової дипломатії; доповнено її універсальні методи специфічними інструментами; акцентовано увагу на проблемах формування сучасної мережевої структури фінансової дипломатії як на офіційному, так і неофіційному рівнях.

Висновки. Науково аргументовано об’єктивну необхідність виокремлення фінансової дипломатії в окрему специфічну галузь сучасної дипломатичної діяльності; розкрито її міждисциплінарну природу та запропоновано полімодальну концепцію дослідження на концептуальному та емпіричному рівнях.